фальц

[fɑlʲt͡s] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Спеціальний згин на краю аркуша металу, картону, паперу тощо, призначений для з’єднання з іншим таким же згином або для підвищення жорсткості конструкції.

  2. У поліграфії: послідовне згинання відбитого аркуша паперу для формування сторінок (фальцювання); місце такого згину.

  3. У будівництві та слюсарній справі: вид шва для з’єднання листів жерсті шляхом загинання та змикання їхніх країв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фальц, р. фальца, д. фальцові, з. фальц, о. фальцом, м. фальці, к. фальце

Більше записів