фальц

1. Спеціальний згин на краю аркуша металу, картону, паперу тощо, призначений для з’єднання з іншим таким же згином або для підвищення жорсткості конструкції.

2. У поліграфії: послідовне згинання відбитого аркуша паперу для формування сторінок (фальцювання); місце такого згину.

3. У будівництві та слюсарній справі: вид шва для з’єднання листів жерсті шляхом загинання та змикання їхніх країв.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |