шпіцрутен

Тонкий, гнучкий та довгий прут із дерева або товстого шкіряного ременя, що використовувався в арміях деяких європейських держав (зокрема, Німеччини та Російської імперії) для тілесних покарань солдатів.

Історична назва покарання, яке здійснювалося шляхом проганяння провинившого крізь стрій солдатів, кожен з яких завдавав удару таким прутом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |