Значення
-
Старовинна холодна зброя у вигляді великого списа з довгим (до 2,5 м) та широким наконечником, якою билися обома руками, часто використовувалася піхотою проти кінноти.
-
Поетично або застаріло — будь-яка зброя, а також символ війни, битви, ратного діла.
-
Древко, держак для прапора, хоругви, бунчука або інших видів військової та геральдичної атрибутики.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ратище, р. ратища, д. ратищу, з. ратище, о. ратищем, м. ратищі, к. ратище
Походження слова (Етимологія)
Слово «ратифікація» походить від латинського «ratificatio», що означає «санкціонування». Воно утворене з основ латинських слів «ratus» (розрахований, затверджений, певний, постійний) — дієприкметника від дієслова «reor» (вважаю, думаю) — та «facere» (робити, складати, дозволяти). Це слово було запозичене в українську мову із західноєвропейських мов, зокрема з німецької (Ratifika-tion), французької та англійської (ratification). Ратифікація — це затвердження верховним органом влади міжнародного договору.