ратище

1. Старовинна холодна зброя у вигляді великого списа з довгим (до 2,5 м) та широким наконечником, якою билися обома руками, часто використовувалася піхотою проти кінноти.

2. Поетично або застаріло — будь-яка зброя, а також символ війни, битви, ратного діла.

3. Древко, держак для прапора, хоругви, бунчука або інших видів військової та геральдичної атрибутики.

Приклади:

Приклад 1:
Шаула зручніше вмостився на віслючкові й підняв над собою ратище. — Хлопчики!..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 2:
— Коли так, то я вам скажу: слухайте Наливайка, бо каже він те, що треба… — Ратище в Шаулиних руках похитнулося, й аби воно не звалилось додолу, віслючок несподівано спритно для такого соні, як він, підпер його довговислою мордою, й ратище не звалилось. — А замиритися із запорожцями нам треба і через те, що Польща нашої волі нам не подарує — не вам мені про це говорити.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”