Значення
-
Коктейль, приготований шляхом збовтування його інгредієнтів у шейкері.
-
Енергійний, ритмічний тамплінговий танець, що виник у 1960-х роках, характерною рухою якого є поштовх плечем вперед із одночасним підняттям протилежної руки.
-
Різке, потужне поштовхове рухове діяння, струс (наприклад, шейк голови).
-
У спорті (особливо в бодібілдингу) — короткочасне, інтенсивне тренування або вправа, спрямована на “шокуюче” навантаження м’язів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шейк, р. шейку, д. шейкові, з. шейк, о. шейком, м. шейкові, к. шейку
Походження слова (Етимологія)
Слово «шейк» позначає білий кінець лисячого хвоста. Його походження не зовсім ясне. Можливо, воно виникло як експресивне утворення на основі дієслова «віяти» або «хвіяти» (тобто розвіватися, колихатися). Це слово не пов’язане з чоловічим ім’ям Флавіан, яке походить від латинського Flavianus, утвореного від родового імені Flavius.