Значення
- (Зоологія) –
Хирий ссавець родини псових із рудувато-жовтою густою шерстю, довгим пухнастим хвостом та видовженою мордою, відомий своєю спритністю та хитрістю (зоологічна назва — Vulpes vulpes).
- (Зоологія) –
Хутро, шкіра цієї тварини, використовувані як хутряна сировина.
- (Лінгвістика) –
Перен. Про хитрого, вдалого, спритного у своїх справах людину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лисиця, р. лисиці, д. лисиці, з. лисицю, о. лисицею, м. лисиці, к. лисице
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘лисиця’ походить від праслов’янського *lisica, що є похідним від прикметника *lisъ ‘жовтуватий, рудий’. Спочатку воно означало тварину з рудим хутром. Існує також версія, що слово могло походити від давнішого *listvica ‘планка, колодка’, але більшість дослідників схиляється до першого пояснення. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське ‘лисица’, польське ‘lisica’, чеське ‘liška’.