Тлумачення із “Словника української мови”* ЩУПАК І В , к о ва, к о ве. Прикм. до щуп а к ; належний щупакові . Тлумачення із “Словника української мови”* ЩУП А К , а , ч. Самець щуки ; щука . І щупаки плили у прибережні води Вслід за самицями , як завжди , рік у рік … (Рильський, Поеми , 1957, 258); – Сидимо ми біля млина , бідкаємось. Як ось хлопчики , що там купалися , витягли з-під млинового колеса щупака ( Тулуб , Людолови , І, 1957, 74); Данило випрохав кінського волосу у жокеїв на іподромі , і Тося сплела йому таку волосінь на щупака , що й в батька її , Максима , не було (Смолич, Мир .., 1958, 34); В печі на великих сковородах смажилися карасі в сметані , ковбаси з риби , крученики з щупака і в’юни до хріну (Панч, Гомон. Україна , 1954, 73).