Значення
-
Умовний сполучник, що вживається для введення підрядних умовних речень, виражаючи нереальну, припущену або гіпотетичну дію або стан, часто у зв’язку з дієслівними формами минулого часу або умовного способу.
-
Частка, що вживається для вираження побажання, жалі або докору щодо нереалізованої, часто бажаної дії або стану, ускладнюючи форми наказового або умовного способу.
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘якби’ — це сполучник, що означає ‘коли б, якщо б’, а також може вживатися у значенні ‘наче, немов’. Воно утворилося шляхом поєднання прислівника (або сполучника) ‘як’ і частки ‘би’ (або ‘б’). Це складна частка, яка використовується для вираження умови або порівняння. Аналогічні утворення існують в інших слов’янських мовах, наприклад, у польській ‘jakby’, чеській ‘jakoby’ чи ‘jakby’, словацькій ‘jakby’. Таким чином, ‘якби’ є типовим слов’янським складовим сполучником, що виник на основі поєднання питального займенника ‘як’ та умовної частки ‘би’.