якби

Еге ж, тоді ти в морі… А мені, якби не помагав мій друг одвічний, мій щирий приятель осінній дощик, прийшлось би згинуть з парою! «Той, що греблі рве» незамітно ховається в воду. — Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Якби тему мого невеличкого вик­ ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век­ тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май­ же всіх цивілізацій минуло­ го він належить до найшано- ваніших ідолів. — Андрухович Юрій, “Перверзія”

Присутній тут Перфецький міг би, зви­ чайно, підтвердити істинність цього прикладу, якби не займався у цей час невідомо чим, не лазив під стіл рукою, не напинався, не шарудів увесь час папірцями або чиїмись панчохами, якби ця мавпа не спокушала його, можете мені повірити! [Одно­ стайні погляди в бік Ади і Стаха]. — Андрухович Юрій, “Перверзія”

211 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ чи що — замість пострілу — ах яке повітря — кайфую від пейзажів — убивця був естет — що там з нашим футляриком га — ось він футлярик зовсім легенький — ось так ми її голубоньку — лебідоньку — а як по-українськи глушітєль — заглушник чи що — а як по-польськи срака — теж гарно — насадив — туше туше туше харно — щас как пальньом — ага тут закріпимо триніг — і гавтоматично — якщо твоя мама курва — як там Венеція через приціл — взять єйо на мушку — так здається випливають — одинадцята тридцять дев’ять з точністю до міліметра — не забути потім про рукавиці — кінці у воду як казав один веселий венецієць — а як ця штука по-їхньому — fucicare — ні не так якось — fucilare бо рушниця fucile — рушниця чи Гвинтівка — Гвинтівка чи рушниця — яка різниця — по-нашому фузея та й вже — або пушка — так обігнули мисик — перший кораблик другий кораблик — прямим курсом на цей — Канале ді Сан Джорджо так здається — випливають випливають — Стєнькі Разіна челни — пливіть лебедики — пливіть — що там писало набрати повітря чи що — до війська треба було йти — а не шлангувати по кав’ярнях — єслі ти мущіна — а єслі нє то шо — то в чоло — холера оце техніка — чи то оптика — мне відно всьо ти так і знай — оптика для синоптика — перший кораблик не чіпаємо він хороший — пливи пливи кораблику — по золотому яблуку — по яблуку по яблучку — поставлю тобі табличку — повна шизофренія — непогано пливуть — з шампанським на нижній палубі — чи як там ця штука називається може й не палуба — була палуба стане пагуба — палиться під захід сонця неба палуба — Геній і злодєйство — власну біографію власними руками — перший кораблик пропускаємо а другий кораблик весело вітаємо — ну що — де наш дарагой — хоч би в трюмі сидів не висовувався — якби знав — якби чоловік знав де впаде казав один гавичький ґімназ’яльний професор небіжчик — обана — він і ніхто інший — він — двух мнєній бить нє — ну й рєпа — обикновений бандіт — цікаво а поховають же на Байковому — повезуть рефрижиратором — прострелену тушу — а це в нас хто — а це в нас «кевін костнер» — особистий «кевін» — амбал як має бути — ну амбал де твоя інтуїція — за що тобі бабки — ну добре — мама я снайпера люблю — молітеся помолитесь — десять — дев’ять — вісім — сім — ПЕРВЕРЗІЯ 212 шість — п’ять — три — яких там три — чотири — аж тепер три — два — їден — амінь — ось так — відстрілявся — а ви — ви думали що я — ну й ну — то ви думали про мене що я — що я вистрелю — то ви мудачня та й вже — як ця штука знімається — відкручується чи що — ага ясно — так помахав би-м йому рукою — тафай тафай — пливи гівно пливи — я не вбиваю — я нікого не вбиваю бо сам душу маю — і до побачення (23) З Я щасливий знову бачити перед собою ваші уважні лиця. Мені залишається продовжити і закінчити. — Андрухович Юрій, “Перверзія”