Древослів

Словник Української Мови

щетинниця

[ʃt͡ʃɛtɪnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Щ

Значення

  1. Рід однорічних трав’янистих рослин родини тонконогових (Poaceae), що мають щетинисті волоски на колосках; представник цього роду (Setaria).

  2. Народна назва деяких видів рослин, зокрема щетинника сизого (Setaria pumila), а також інших трав зі щетинистими суцвіттями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. щетинниця, р. щетинниці, д. щетинниці, з. щетинницю, о. щетинницею, м. щетинниці, к. щетиннице

Більше записів