щебінь

Дрібні уламки гірських порід (граніту, вапняку, базальту тощо), що утворюються при їхньому руйнуванні або отримуються штучно подрібненням; використовуються переважно в будівництві як наповнювач для бетону, баласт для дорожніх покриттів та залізничних колій.

Розсипний матеріал у вигляді дрібних камінців, гравію, що застосовується в декоративних цілях (наприклад, для відсипки садових доріжок, клумб).

Приклади вживання

Я почав ходити на щебінь. Ще не сходило сонце, і замість гудків співали півні, й холодна зоря тільки займалася над селом, як будила мене, і я йшов туди, де над «чавункою» і гулом поїздів гриміло каміння під ударами сотень молотків, де нам видавали на сніданок іржаві оселедці, і важка тачка з камінням натирала мої руки до кривавих пухирів. — Володимир Сосюра, “Сосюра Володимир. Третя Рота”

Частина мови: іменник (однина) |