Найстарший з усіх можливих; такий, що має максимально високу ступінь ознаки старшості (віку, посади, стажу тощо).
якнайстарший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Найстарший з усіх можливих; такий, що має максимально високу ступінь ознаки старшості (віку, посади, стажу тощо).
Відсутні