Значення
-
Той, хто щебече; людина або птах, що видає щебетання, дзвінкі, багатозвучні звуки.
-
Рід птахів родини мухоловкових (Cettia), представники якого живуть у очеретяних заростях біля води, наприклад, очеретяний щебетун.
-
Розм. Балакуча, говірка, жвава людина (часто про жінку або дитину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. щебетун, р. щебетуна, д. щебетунові, з. щебетуна, о. щебетуном, м. щебетуні, к. щебетуне