Значення
-
Релігійно-філософська течія в індуїзмі, що визнає верховним божеством Шиву (Шайву) та його активну творчу та руйнівну силу; шиваїзм.
-
Одна з основних гілок індуїзму, що базується на поклонінні Шиві як абсолютному божеству та включає різні школи й практики, зокрема аскетизм, йогу та тантризм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шайвізм, р. шайвізму, д. шайвізмові, з. шайвізм, о. шайвізмом, м. шайвізмі, к. шайвізме