гнойовище

1. Місце, де зберігають, складають або обробляють гній (перегній), органічне добриво; гноїще, гнійниця.

2. (у медицині) Вогнище гнійного запалення в тканинах організму; абсцес.

Приклади вживання

Приклад 1:
— бо жодні погрози не спромоглися змусити не тільки зовнішньо, а й унутрішньо богатирську Ганну ходити на рівні мишачого росту, Ганну, яка наважилася сміятися з упривілейованих катюжок, котрі за допомогою найновішої техніки затялися звести весь український народ на гнойовище з асимільованих лакуз, де не передбачалося місця на таких, як Ганна, за шо вгодовані посіпаки тьми гуртом, — адже Ганна боронилася, аж доки їй ззаду залізякою розтрощили череп, — частинами уоивали атлетичну жінку, незнищенний голос якої лишився хрипіти на стрічці підслухову- вального апарату, що його в поспіху, — на ліквідацію паскудної мазепинської ворохобниці пішло більше часу, ніж плянувалося, — забули вимонтувати єдинонеділимні ощасливлювачі людства, щоб потім звалити вбивство, — хоча стрічка вже ходила по руках; але що там стрічка, коли дійсне лише те, що наказано згори вважати за дійсне! — на нібито неосудного слабенького свекра, якого представники єдиної на світі непомильної держави поспішили кинути під потяг, — ніхто нічого не чув і не бачив, усіх свідків втоптали в братні могили, не лишилося жодного рота розповісти, і однак правда виходить на світло денне!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |