шавкун

[ʃɑʋkun] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Слобожанщині.

  2. У місцевих говірках — людина, яка шавкає, тобто говорить невиразно, шепоче або має дефект вимови.

  3. Заст. Прізвисько або прозвір’я худоби (переважно собаки) за характерну поведінку або звуки, що вона видає.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шавкун, р. шавкуна, д. шавкунові, з. шавкуна, о. шавкуном, м. шавкуні, к. шавкун

Більше записів