удоволено

1. (від дієслова «удоволити») у задовільній мірі, достатньо для виконання чогось або задоволення потреби; так, щоб задовольнити вимогу, бажання або потреби.

2. (застаріле) з почуттям задоволення, із задоволенням; із задоволеним виглядом.