Значення
-
Невеликий металевий, дерев’яний або інший предмет, зазвичай у формі плоского циліндра, що використовується як засіб для гри (наприклад, у шашках), як розмінна монета в деяких іграх або як технічна деталь.
-
Гральна фігура у відповідній настільній грі для двох супротивників на 64- або 100-клітинній дошці.
-
Коротка холодна зброя з прямим або злегка вигнутим клинком, що носить назву “шашка” (наприклад, козацька шашка).
-
Велика брила, пластовина або брусок тверлої речовини (зазвичай мила, а також чавуну, льоду тощо).
-
Військовий підрозділ або бойовий порядок у формі квадрата (застаріле, історичне).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шашка, р. шашки, д. шашці, з. шашку, о. шашкою, м. шашці, к. шашко
Походження слова (Етимологія)
Слово «шашка» в українській мові має кілька значень. У розмовному та рідкісному вжитку воно позначає ручну холодну зброю — шаблю. Це слово запозичене з кавказьких мов, зокрема з кабардинської чи адигейської, де воно звучало як «сешхо» або «шешуо». В українській та російській мовах воно зазнало фонетичної та морфологічної адаптації: кінцеве «-хо» або «-хио» замінили східнослов’янським суфіксом «-ка». Також існує ентомологічне значення — «вид бабки, хруща або сарани», яке, ймовірно, походить від звуконаслідувального кореня, що передає звуки, які видають ці комахи. Крім того, є слово «шашкірня» (шестерня), яке є фонетичною видозміною слова «шестерня» внаслідок деетимологізації.