Значення
-
(мінералогія) Рідкісний мінерал класу силікатів, титаносилікат кальцію, що кристалізується в моноклінній системі; має характерну клиноподібну форму кристалів, використовується як руда для отримання титану, іноді як дорогоцінний камінь; синонім — титаніт.
-
(архітектура, історія) Клиновидний, трикутний у плані елемент конструкції або деталь, зокрема простір між нахиленими карнизами фронтону та горизонтальним карнизом у давньогрецькій архітектурі.
-
(геометрія, заст.) Геометричне тіло, обмежене трьома чи більше трикутниками, що сходяться вершиною; тригранний чи багатогранний кут, клин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сфен, р. сфену, д. сфенові, з. сфен, о. сфеном, м. сфені, к. сфене