1. (заст. або ірон.) Вказівний займенник, що означає близькість предмета, явища або особи до мовця в просторі або часі; цей, оцей.
2. (у складі власних назв, термінологічних словосполучень, офіційних, канцелярських або високих стилів) Вживається для підкреслення актуальності, важливості або для надання урочистого, архаїчного відтінку (наприклад, сей день, до сей пори, сей факт).