Електронний пристрій або блок у системі автоматичного керування, призначений для посилення потужності вхідного сигналу (зазвичай від системи порівняння або регулятора) до рівня, достатнього для безпосереднього керування виконавчим механізмом (серводвигуном).
Складова частина сервомеханізму, що поєднує функції підсилення потужності сигналу помилки та перетворення його на форму, придатну для живлення виконавчого двигуна, гідро- або пневмоциліндра.