поясник

1. (історичне) Особа, яка за часів Київської Русі та козацької доби відповідала за збір податків (данини) на певній території (окрузі), що називалася “пояс”.

2. (історичне, регіональне) Посадовець у Війську Запорозькому, який відав продовольством, харчуванням та комісаріатським забезпеченням у поході або на Січі.

3. (рідко) Той, хто носить пояс або виготовляє пояси; поясар.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |