сервіз

[sɛrʋiz] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Комплект посуду для столу, що складається з однакових або гармонійно поєднаних за малюнком, формою та кольором предметів, призначений для сервірування столу на певну кількість осіб.

  2. Комплект однотипних або стилістично узгоджених предметів для певного виду послуг або діяльності (наприклад, туалетний сервіз, кавовий сервіз, сервіз інструментів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сервіз, р. сервізу, д. сервізові, з. сервіз, о. сервізом, м. сервізі, к. сервізе

Походження слова (Етимологія)

Слово «сервіз» походить з французької мови, де «service» означало «обслуговування, служба». Французьке слово, у свою чергу, походить від латинського «servitium» (рабство, служба), пов’язаного зі словом «servus» (слуга, раб). Значення «набір посуду» розвинулося у французькій мові під впливом дієслова «servir» (служити, подавати на стіл). В українській мові слово з’явилося як запозичення, і також існують відповідники в інших слов’янських мовах, наприклад, у російській, білоруській, польській, чеській та інших.
Споріднені слова:тарілка, чашка, столовий

Більше записів