сертація

1. (іст.) Письмовий документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку, виданий у Великому князівстві Литовському в XIV–XVIII століттях.

2. (іст.) У Великому князівстві Литовському — судовий акт, рішення суду, засвідчене печаткою.

3. (іст., перен.) Доказ, підтвердження чогось, свідоцтво (застаріле вживання).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |