гібрис

[ɦibrɪs] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. У давньогрецькій культурі та філософії — зарозумілість, гординя, зухвалість, що виражаються в порушенні божественних законів і меж, встановлених для людини, що нерідко призводить до неминучої кари (немезис).

  2. У сучасній літературознавчій та культурологічній термінології — трагічний недолік, вада характеру героя, що полягає в надмірній гордовитості, самовпевненості та зухвальстві перед обставинами або вищими силами, що стає причиною його падіння.

  3. У політичному та соціальному контексті — нестримана влада, сваволя, зловживання становищем, що випливають із відчуття власної безкарності та перевищення повноважень.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гібрис, р. гібрису, д. гібрисові, з. гібрис, о. гібрисом, м. гібрисі, к. гібрисе

Більше записів