1. У давньогрецькій культурі та філософії — зарозумілість, гординя, зухвалість, що виражаються в порушенні божественних законів і меж, встановлених для людини, що нерідко призводить до неминучої кари (немезис).
2. У сучасній літературознавчій та культурологічній термінології — трагічний недолік, вада характеру героя, що полягає в надмірній гордовитості, самовпевненості та зухвальстві перед обставинами або вищими силами, що стає причиною його падіння.
3. У політичному та соціальному контексті — нестримана влада, сваволя, зловживання становищем, що випливають із відчуття власної безкарності та перевищення повноважень.