серпій

[sɛrpij] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рід рослин родини айстрових (Asteraceae), зокрема Serratula, що має перисторозсічене листя та пурпурові квітки у вигляді кошиків; зустрічається на луках, у степах.

  2. Народна назва деяких колючих бур’янів, зокрема осоту польового (Cirsium arvense) або будяків загалом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. серпій, р. серпію, д. серпієві, з. серпій, о. серпієм, м. серпієві, к. серпію

Походження слова (Етимологія)

Слово «серпій» має два значення. По-перше, це назва місяця серпня, яка походить від праслов’янського *sьrpьnь, утвореного від *sьrpъ (серп). Це пов’язано з тим, що серпень — час жнив, коли використовують серп. По-друге, «серпій» — це ботанічна назва рослини роду Serratula (серпуха), яка також походить від слова «серп» через схожість форми верхніх листків рослини з серпом. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське «серпий», польське «sierpik», чеське «srpice» тощо.
Споріднені слова:серп, жнива, урожай

Більше записів