урожай

[uroʒɑj] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Кількість зібраних сільськогосподарських культур (зерна, овочів, фруктів тощо) з певної площі за один рік або сезон; врожай.

  2. Результат праці в землеробстві, садівництві, городництві у вигляді зібраних плодів, коренеплодів, зерна.

  3. Переносно: багаті плоди, результат якоїсь діяльності, зусиль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. урожай, р. урожаю, д. урожаєві, з. урожай, о. урожаєм, м. урожаєві, к. урожаю

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘урожай’ походить від давнього префіксального утворення *rod-jaj, пов’язаного зі словом ‘рід’ та дієсловом ‘родити’. Спочатку воно означало ‘те, що народилося, виросло’. Спільнокореневі слова є в багатьох слов’янських мовах: російське ‘урожай’, білоруське ‘ураджай’, польське ‘urodzaj’, болгарське ‘урожай’, чеське ‘úroda’. Таким чином, ‘урожай’ — це результат родючості землі, те, що вона народила.
Споріднені слова:врожайність, рід, родити

Більше записів