середи

[sɛrɛdɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкова назва середовища, оточення, сукупності умов, у яких перебуває, існує, розвивається хто- або щось (заст., поет.).

  2. У філософії та природничих науках — субстанція, простір або матерія, що заповнює певний об’єм і через яку можуть поширюватися хвилі або сили (наприклад, повітря як середа для звуку).

  3. У біології — зовнішнє оточення, сукупність природних умов життя організмів (наприклад, водне середа).

  4. У соціології — суспільне оточення, коло людей, пов’язаних спільними умовами, професією, інтересами (наприклад, творча середа).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. середа, р. середи, д. середі, з. середу, о. середою, м. середі, к. середо

Більше записів