1. (у граматиці) Позначає ступінь порівняння прикметників, що виражає ознаку в більшій мірі, ніж у позитивному ступені, але без порівняння з іншими предметами чи явищами; такий, що утворює форму вищого ступеня якості (наприклад, біліший, вищий). Синонім: вищий ступінь порівняння.
2. (рідко, у спеціальних контекстах) Стосований до середнього ступеня чогось, проміжний за рівнем або інтенсивністю.