середньолатинський

[sɛrɛdnʲolɑtɪnsʲkɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Створений на основі або пов’язаний із середньовічною латиною — формою латинської мови, що використовувалася в Європі приблизно з VI по XV століття як мова науки, освіти, літератури та міжнародного спілкування.

  2. Характерний для періоду Середньовіччя в історії латинської мови та літератури, на відміну від класичної (античної) та новолатинської.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. середньолатинський, р. середньолатинського, д. середньолатинському, з. середньолатинського, о. середньолатинським, м. середньолатинськім, к. середньолатинський

Більше записів