густрик

[ɦustrɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Власна назва персонажа з українського фольклору та казок, зокрема з творів Івана Франка, — маленького, спритного та кмітливого чоловічка, схожого на гнома або лісового духа, який часто виступає допитливим та дотепним героєм.

  2. (рідк.) Уживається як загальний термін або образне позначення для невисокої, жвавої, меткої людини, часто дитини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. густрик, р. густрику, д. густрикові, з. густрик, о. густриком, м. густрикові, к. густрику

Більше записів