сербсько-хорватський
[sɛrbsʲko-xorʋɑtsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Створений, поширений або пов’язаний спільно з Сербією та Хорватією; властивий сербам і хорватам.
-
Стосунки до сербсько-хорватської мови — південнослов’янської мови, що існувала як поліцентрична стандартна мова в Югославії та об’єднувала основні діалектні варіанти (штокавський, чакавський, кайкавський), на основі яких пізніше сформувалися окремі стандартні мови: сербська, хорватська, боснійська та чорногорська.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сербсько-хорватський, р. сербсько-хорватського, д. сербсько-хорватському, з. сербсько-хорватського, о. сербсько-хорватським, м. сербсько-хорватськім