1. Створений, поширений або пов’язаний спільно з Сербією та Хорватією; властивий сербам і хорватам.
2. Стосунки до сербсько-хорватської мови — південнослов’янської мови, що існувала як поліцентрична стандартна мова в Югославії та об’єднувала основні діалектні варіанти (штокавський, чакавський, кайкавський), на основі яких пізніше сформувалися окремі стандартні мови: сербська, хорватська, боснійська та чорногорська.