Древослів

Словник Української Мови

серболужицький

[sɛrboluʒɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосунок до серболужичан (лужицьких сербів) — західнослов’янського народу, що проживає в Німеччині, у землях Саксонія та Бранденбург, а також до його культури, мови чи історії.

  2. Стосунок до Лужиці (Сербської Лужиці) — історичної області проживання цього народу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. серболужицький, р. серболужицького, д. серболужицькому, з. серболужицького, о. серболужицьким, м. серболужицькім

Більше записів