гуркнутися БукваГ 1. Різко, з силою впасти, ударитися об щось, з гуркотом упасти на землю або на якусь поверхню. 2. Перен. Різко, несподівано кинутися кудись, рушити з місця (про групу людей, тварин). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←серболужицькийпразничок→