сербохорватський
[sɛrboxorʋɑtsʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосується до сербохорватської мови — поліцентричної стандартизованої мови, яка історично об’єднувала сербський, хорватський, боснійський та чорногорський варіанти, що використовувалися на території колишньої Югославії.
-
Пов’язаний із спільною літературною, культурною чи мовною традицією сербів і хорватів, що розвивалася в XIX–XX століттях.
-
Належний або властивий сербам і хорватам як єдиній або спорідненій етнолінгвістичній спільноті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сербохорватський, р. сербохорватського, д. сербохорватському, з. сербохорватського, о. сербохорватським, м. сербохорватськім