септичний
[sɛptɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до сепсису, що стосується сепсису; властивий сепсису.
-
Який викликає сепсис або спричинений сепсисом; заражений патогенними мікроорганізмами, що призводять до загального інфікування організму.
-
У медицині — стерилізований шляхом знищення всіх життєздатних мікроорганізмів, включно зі спорами (наприклад, про септичні інструменти).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. септичний, р. септичного, д. септичному, з. септичного, о. септичним, м. септичнім
Походження слова (Етимологія)
Слово «септичний» походить від грецького «σηπτικός» (septikós), що означає «такий, що викликає гниття». Воно пов’язане з грецьким дієсловом «σήπειν» (sēpein) — «гнити» та іменником «σῆψις» (sēpsis) — «гниття». В українську мову слово потрапило через західноєвропейські мови, зокрема з німецької (septisch), французької (septique) або англійської (septic), які, у свою чергу, запозичили його з латинської (septicus). Таким чином, «септичний» означає «пов’язаний із гниттям або розкладанням», часто вживається в медичному контексті для опису інфекційних процесів.