Значення
-
ІНФЕ́КЦІЯ, ї, жін. 1. Проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків, найпростіших), що призводить до порушення його нормальної життєдіяльності та розвитку патологічного процесу; зараження. || Стан організму, спричинений таким проникненням; інфекційне захворювання.
-
Збудник інфекційного захворювання; хвороботворний мікроорганізм, здатний викликати зараження. || перен., розм. Те, що швидко поширюється, негативно впливаючи на кого-, що-небудь (про шкідливі ідеї, звички, явища тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. інфекція, р. інфекції, д. інфекції, з. інфекцію, о. інфекцією, м. інфекції, к. інфекціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «інфекція» походить від латинського дієслова inficere, що означає «впроваджувати, заражати», утвореного з префікса in- («в, на, при») та дієслова facere («робити»). Спочатку воно означало «впроваджувати щось у щось», а згодом набуло медичного значення «зараження». У деяких джерелах також пов’язують з латинським іменником tricae («дурниці, перешкоди») та дієсловом torquere («повертати, згинати»), але це менш імовірно. Слово увійшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема з французької чи німецької.