сепарація

[sɛpɑrɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Процес відокремлення, розділення складових частин чогось (наприклад, суміші, речовин, груп людей) за певними ознаками або властивостями.
(Політика, соціологія) Прагнення до відокремлення, виділення зі складу держави окремої території або соціальної, етнічної групи з метою створення власної державності або автономії.
(Техніка) Технологічний процес поділу гетерогенних систем (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло) за допомогою спеціальних апаратів — сепараторів.
(Психологія) Етап становлення особистості, на якому дитина емоційно відокремлюється від батьків, набуваючи психологічної самостійності.

Граматичні форми:

н. сепарація, р. сепарації, д. сепарації, з. сепарацію, о. сепарацією, м. сепарації, к. сепараціє