1. Властивість бути сепарабельним, відокремлюваним; можливість поділу, відокремлення одних елементів, частин або функцій від інших у складній системі.
2. У математиці, зокрема в теорії міри та функціональному аналізі — властивість простору або сигма-алгебри мати лічильну щільну підмножину або бути породженим лічильною кількістю елементів.
3. У міжнародному праві — принцип або фактична можливість відокремлення (сецесії) частини території держави для утворення нового незалежного суб’єкта або приєднання до іншої держави.