Значення
-
Пристрій або механізм, що автоматично блокує певну систему, вузол або функцію для запобігання аварії, нештатної роботи або несанкціонованого використання, часто спрацьовуючи за певних умов без зовнішнього втручання.
-
У військовій справі — захисний пристрій в озброєнні (наприклад, в артилерійських системах), що автоматично запобігає пострілу або іншій небезпечній дії при незакритому або ненадійно закріпленому затворі, казеннику тощо.
-
У техніці безпеки — механічний або електронний пристрій, що вимикає або робить неможливим функціонування машини, верстата чи устаткування при порушенні правил експлуатації або виникненні небезпечної ситуації.
Правопис та відмінювання
н. самоблокувач, р. самоблокувача, д. самоблокувачеві, з. самоблокувач, о. самоблокувачем, м. самоблокувачеві, к. самоблокувачу