1. Форма феодальної земельної власності та суспільно-політичної організації в середньовічній Західній Європі, заснована на поводженні сеньйором (сюзереном) землі (маєтку) та підпорядкуванні йому залежного населення, що несе на нього різні повинності.
2. Земельне володіння, маєток, що перебуває у власності сеньйора (феодала) і є адміністративно-господарською одиницею.
3. Права та повноваження сеньйора (феодала) щодо певної території та її мешканців.