гублячий [ɦubljɑt͡ʃɪj] Іменник Буква:Г ЗначенняПравопис Значення Термін, що позначає властивість або якість, пов’язану з процесом втрачання, знищення або загибелі чогось. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. гублячий, р. гублячого, д. гублячому, з. гублячий, о. гублячим, м. гублячім, к. гублячий ←сеньйорія правильник→
