Значення
-
(істор.) Посадова особа в Московській державі XIV–XVII століть, яка здійснювала судово-адміністративні функції, зокрема стежила за правильністю судових процедур та збором судових мит.
-
(церк.) Книга для богослужіння в православній та греко-католицькій церквах, що містить визначення та правила щодо проведення обрядів, порядку богослужінь, а також вказівки щодо поведінки духовенства; типовник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. правильник, р. правильника, д. правильникові, з. правильника, о. правильником, м. правильникові, к. правильнику