Значення
-
Властивість або стан, що характеризується надмірною, часто поверхневою емоційністю, схильністю до ніжних, зворушливих почуттів, що легко викликаються та іноді схильні до самолюбування.
-
Напрям у літературі та мистецтві другої половини XVIII — початку XIX століття, що протиставлявся раціоналізму класицизму і акцентував увагу на внутрішньому світі людини, перевазі почуття над розумом, культі природи та природності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сентиментальність, р. сентиментальності, д. сентиментальності, з. сентиментальність, о. сентиментальністю, м. сентиментальності, к. сентиментальносте