сентенція

[sɛntɛnt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Короткий, афористичний вислів навчального або моралізаторського характеру, що містить загальну думку, правило поведінки або життєву мудрість; вислів, сентенція.

  2. У логіці та філософії — судження, висловлювання, що стверджує або заперечує щось.

  3. Застаріле або спеціальне значення: рішення, вирок (особливо в судовій практиці минулих часів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сентенція, р. сентенції, д. сентенції, з. сентенцію, о. сентенцією, м. сентенції, к. сентенціє

Більше записів