1. Який має сім п’ядей у ширину або висоту (застаріла міра довжини, що дорівнює відстані між розставленими великим і вказівним пальцями).
2. У переносному значенні: дуже великий, велетенський, могутній (зазвичай про людину).
семип’ядний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |