Значення
-
Власна назва, що позначає символічне поєднання семи кольорів, яке в українській культурі традиційно асоціюється з веселкою, а також використовується як образне уособлення краси, різноманітності та гармонії, зокрема в літературі та фольклорі.
-
Термін, що вживається для позначення художнього прийому, явища або об’єкта, що відрізняється багатством та поєднанням різних кольорів або відтінків (зазвичай семи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. семиколірність, р. семиколірності, д. семиколірності, з. семиколірність, о. семиколірністю, м. семиколірності, к. семиколірносте