семиколірність

Власна назва, що позначає символічне поєднання семи кольорів, яке в українській культурі традиційно асоціюється з веселкою, а також використовується як образне уособлення краси, різноманітності та гармонії, зокрема в літературі та фольклорі.

Термін, що вживається для позначення художнього прийому, явища або об’єкта, що відрізняється багатством та поєднанням різних кольорів або відтінків (зазвичай семи).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |