пневмовикорчовувач

[pnɛʋmoʋɪkort͡ʃoʋuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Спеціальна машина або пристрій, що використовує енергію стисненого повітря (пневматичну енергію) для викорчовування пнів, коренів або інших об’єктів із ґрунту шляхом вдирання, розхитування або виштовхування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пневмовикорчовувач, р. пневмовикорчовувача, д. пневмовикорчовувачеві, з. пневмовикорчовувача, о. пневмовикорчовувачем, м. пневмовикорчовувачеві, к. пневмовикорчовувачу

Більше записів