семіотика

[sɛmiotɪkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Наука, що вивчає властивості знаків та знакових систем (мови, коду, символів тощо) у природному, суспільному та культурному житті людини.

  2. У медицині — розділ діагностики, що вивчає ознаки (симптоми) хвороб та їх значення для встановлення діагнозу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. семіотика, р. семіотики, д. семіотиці, з. семіотику, о. семіотикою, м. семіотиці, к. семіотико

Більше записів