семіконтинуум

[sɛmikontɪnuum] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У математиці — множина, яка є об’єднанням скінченної або зліченної кількості неперетинних континуумів (зв’язних компактних метричних просторів).

  2. У фізиці та теоретичній механіці — модель середовища (наприклад, механічна система), що складається з нескінченної кількості частинок, розподілених неперервно вздовж лінії або кривої, але дискретно в поперечному напрямку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. семіконтинуум, р. семіконтинуума, д. семіконтинуумові, з. семіконтинуум, о. семіконтинуумом, м. семіконтинуумі, к. семіконтинууме

Більше записів