семіконтинуум

1. У математиці — множина, яка є об’єднанням скінченної або зліченної кількості неперетинних континуумів (зв’язних компактних метричних просторів).

2. У фізиці та теоретичній механіці — модель середовища (наприклад, механічна система), що складається з нескінченної кількості частинок, розподілених неперервно вздовж лінії або кривої, але дискретно в поперечному напрямку.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |