семериця

[sɛmɛrɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У давньослов’янській та давньоруській системах числення — цифра або знак для позначення числа сім.

  2. Назва літери “земля” (Ѕ, ѕ) у кириличному алфавіті, яка в давнину використовувалася для позначення числа 7.

  3. Рідкісне: група з семи одиниць, сім предметів або осіб; сімка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. семериця, р. семериці, д. семериці, з. семерицю, о. семерицею, м. семериці, к. семерице

Більше записів