семериця

1. У давньослов’янській та давньоруській системах числення — цифра або знак для позначення числа сім.

2. Назва літери “земля” (Ѕ, ѕ) у кириличному алфавіті, яка в давнину використовувалася для позначення числа 7.

3. Рідкісне: група з семи одиниць, сім предметів або осіб; сімка.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |