Семаргл — у давньослов’янській міфології: вогненний бог, зображуваний у вигляді крилатого пса, який вважався посередником між небесним і земним світами, охоронцем посівів та вогнища.
Семаргл — у давньоруському язичництві: одне з божеств княжого пантеону, встановленого князем Володимиром у Києві близько 980 року.